Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 11.02.2015 року у справі №922/4082/14 Постанова ВГСУ від 11.02.2015 року у справі №922/4...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова ВГСУ від 08.12.2015 року у справі №922/4082/14
Постанова ВГСУ від 11.02.2015 року у справі №922/4082/14

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року Справа № 922/4082/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Мирошниченка С.В.

за участю представників:

Позивача: Колесника К.А., дов. № 7 від 10.09.2014 року;

Відповідача: Канюка Я.Ю., дов. № 434 від 13.08.2014 року;

Прокурора: від Генеральної прокуратури України - Суходольського С.М., посв. № 020273 від 05.09.2013 року;

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції на рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 року

у справі № 922/4082/14 господарського суду Харківської області

за позовом кредитної спілки "Слобода-Кредит"

до публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції

про стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 року кредитна спілка "Слобода-Кредит" звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції, просила стягнути з відповідача 3 500 000,00 грн., переданих за недійсним правочином (т. 1, а.с. 4-6).

Позовні вимоги мотивовано посиланням на ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.10.2014 року (суддя Присяжнюк О.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 року (головуючий Слободін М.М., судді Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.) (т. 1, а.с. 200-204) позов задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 1, а.с. 109-113).

Оскаржені судові акти мотивовано доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з постановленими судовими рішеннями, публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові акти скасувати, справу передати до місцевого господарського суду за місцезнаходженням юридичної особи відповідача (т. 1, а.с. 221-224).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.01.2015 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.02.2015 року (т. 1, а.с. 219-220).

Заявою від 09.02.2015 року Генеральна прокуратура України повідомила про вступ у справу.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Згідно ч. 3, 4 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Пунктом 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність" юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

Необхідно також враховувати, що саме лише зазначення в установчих документах чи положенні про наявність у відокремленого підрозділу права представляти юридичну особу в суді (господарському суді) не свідчить про надання такому підрозділові відповідних повноважень та визначення їх кола.

Як зазначалось вище, кредитна спілка "Слобода-Кредит" звернулась з відповідним позовом, зокрема, до публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції.

Місцевий та апеляційний господарські суди всупереч вищенаведеним приписам процесуального закону не дослідили положення про Харківську обласну дирекцію публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" та не встановили чи може воно бути відповідачем у справі, як це зазначено у вступній частині рішення місцевого господарського суду.

Крім того, відповідно до п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" господарські суди повинні дотримуватись передбаченої статтями 84, 86 ГПК України структури та послідовності викладення рішення (вступна, описова, мотивувальна та резолютивна частини).

Згідно ч. 7 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

У супереч вищенаведеним нормам процесуального права у резолютивній частині рішення місцевого господарського суду не зазначено як саме вирішено спір щодо відповідача у справі - публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції, а вирішено спір щодо не залученої до участі у справі юридичної особи - публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк".

Також, відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

Згідно ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Пунктами 20, 20.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" (з змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 10, від 16 січня 2013 року N 3, від 29 травня 2013 року N 9, від 29 травня 2013 року N 11, від 17 грудня 2013 року N 13, від 10 липня 2014 року N 6) роз'яснено, що відповідно до статей 13, 15 ГПК України підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (стаття 16 ГПК України). Можливості визначення підсудності справи самими сторонами у договорі названим Кодексом не передбачено.

Визначаючи територіальну підсудність справи, господарські суди повинні виходити з такого.

Місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Згідно п. 20.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" (з змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 10, від 16 січня 2013 року N 3, від 29 травня 2013 року N 9, від 29 травня 2013 року N 11, від 17 грудня 2013 року N 13, від 10 липня 2014 року N 6) територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 ГПК України за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи.

Господарським судам слід також враховувати, що, оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності.

У разі відсутності у відособленого підрозділу відповідних повноважень та/або коли спір не пов'язаний з діяльністю цього підрозділу, позовні матеріали або справа надсилаються за підсудністю до господарського суду за місцем знаходження юридичної особи.

Відповідно до п. 1.7 Положення про Харківську обласну дирекцію публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" дирекція не має статусу юридичної особи, не має самостійного балансу та коррахунку, не є платником податків, передбачених законодавством України (а.с. 166-173).

Місцевим господарським судом всупереч вищенаведеним приписам процесуального закону не було встановлено повноваження Харківської обласної дирекції від імені публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк".

Апеляційний господарський суд на порушення норм процесуального права уваги не звернув.

Крім того, посилання апеляційного господарського суду на приписи ч. 3 ст. 16 ГПК України є хибними, оскільки, позовними вимогами є стягнення грошових коштів, переданих за недійсними правочинами, а не визнання права власності чи усунення перешкод у користуванні майном.

Згідно ч. 1 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

Згідно ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 17 цього Кодексу.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій прийнято рішення з порушенням приписів ст. ст. 15, 17 ГПК України, колегія суддів вважає, що а рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 року у справі № 922/4082/14 підлягають скасуванню з передачею справи до місцевого господарського суду для виконання вимог ч. 1 ст. 17 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 року у справі № 922/4082/14 скасувати.

Справу № 922/4082/14 передати до господарського суду Харківської області для виконання вимог ч. 1 ст. 17 ГПК України.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

С.В. Мирошниченко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати